Розташований на півдні Чернігівщини. Межує з Борзнянським, Бахмацьким, Талалаївським, Срібнянським, Прилуцьким, Ніжинським районами.

Через район пролягає Південно-Західна залізниця.

73 населених пункти.

Розташований у лісостеповій зоні. Ліси (дуб, береза, осика, сосна) займають 21,4 тис.га. Ґрунти - чорноземні та підзолисті. Корисні копалини: торф, глина, пісок.

Річки - Удай, Остер (басейн р. Дніпра).

      Районний центр - місто Ічня. Розташоване на р.Іченька (ліва притока Удаю) за 182 км залізницею і 135 км автошляхами від Чернігова.

   Вперше згадується у XIV ст. У 1648-1649 рр. - центр Ічнянського полку, з 1649 р. - сотенне містечко Прилуцького полку. 1861р. - центр волості Борзнянського повіту.

У XIX ст. відоме як значний центр з виробництва кахлів.

  У сільському господарстві район спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, розвинено тваринництво.

  У промисловості переважають переробні підприємства: Ічнянський спиртовий завод, ВАТ "Ічнянський завод сухого молока", ВАТ "Парафіївський цукровий завод" (завод заснований у 1846 р.).

  В районі працюють 37 шкіл, Ічнянська гімназія, Монастирищенська школа-родина, 17 дошкільних закладів.

      Медичну допомогу населенню району надають 441 медпрацівник, в т.ч. 76 лікарів. Функціонують центральна районна лікарня, обласний дитячий ендокринологічний санаторій на 100 ліжок, 8 лікарських пунктів.

      Існує широка сітка культурно-просвітницьких закладів. Тут є районний будинок культури, школа мистецтв, дитяча музична школа, 41 клуб, 33 бібліотеки.

      В районі працюють Ічнянський краєзнавчий музей, Народний художній музей М.Ге (с.Івангород), Меморіальна садиба-музей Л.Ревуцького  (с. Іржавець).

      Одна з найстаріших пам'яток дерев'яної монументальної архітектури Чернігівщини - Успенська церква у с.Сваричівка (1709). 

        На території району розташований Національний історико-культурний заповідник "Качанівка". Складається з палацового ансамблю з парком.
Палац, зведений наприкінці ХVІІІ ст., згодом зазнав кількох перебудов.

       Площа парку 572 га, у тому числі 100 га водоймищ, ставків. Серед насаджень близько 50 видів дерев і чагарників. Основу становлять дуб, граб, липа, клен, каштан, береза. Поділяється на дві частини - регулярну і ландшафтну. Численні мальовничі алеї прорізують парк у всіх напрямах. Загальна довжина великої паркової дороги близько 60 км.

      У XIX ст., коли Качанівкою володіли представники трьох поколінь роду  Тарновських, вона зажила слави значного культурного осередку. У різні часи маєток відвідували М.Гоголь, М.Глінка, В.Штернберг, Т.Шевченко, І.Рєпін, О.Маркович, М.Вовчок, К. і В.Маковські, Л.Жемчужников, І.Прянишников, В.Рєзанов, С.Гулак-Артемовський та інші. Останні роки життя провели і поховані в Качанівці художник О.Агін та приятель Т.Шевченка художник Г.Честахівський.

  Свого розквіту Качанівка досягла за В.Тарновського-молодшого. Свою унікальну колекцію українських старожитностей, у тому числі  Шевченкіану - листи, автографи, особисті речі, мистецькі твори поета, меценат заповів Чернігівському губернському земству. У 30-ті рр. ХХ ст. Шевченківська колекція стала основою Державного музею Т.Шевченка в Києві. Інші матеріали зберігаються в Чернігівському історичному музеї ім.В.Тарновського.

  Окрасою Ічнянщини є дендрологічний заповідник "Тростянець" НАН України, розташований за 24 км від залізничної станції Качанівка. Площа заповідника складає 204,4 га, у тому числі насаджень - 114,1 га, ставків - 10,4 га. Його основою став старовинний дендропарк, заснований І.Скоропадським у 1834 р. Невтомною працею кількох поколінь садівників і робітників створений високохудожній зразок паркового будівництва, справжній музей природи з рукотворними горами, мальовничими галявинами.

  Серед уродженців Ічнянщини: скульптори І.Мартос та П.Забіла; художник В.Рєзанов, український літературознавець і педагог С.Маслов, музикознавець і фольклорист Д.Ревуцький, композитор Л.Ревуцький, історик М.Стороженко, поет В.Чумак, письменники О.Стороженко та С.Васильченко.

      У с. Лисогори похований учений в галузі судноплавства, академік Петербурзької Академії наук П.Гамалія.